Що таке VPS і чим він відрізняється від веб-хостингу?

VPS (virtual private server) — це віртуальна частина одного фізичного сервера, яка належить лише вам. Ви отримуєте власну операційну систему, власну IP-адресу і доступ root (повний доступ адміністратора). На спільному хостингу ви керуєте лише власним сайтом у середовищі, яке постачальник уже налаштував.

Компроміс простий. VPS дає свободу, а натомість догляд за сервером стає вашою справою. Що підійде, залежить від того, що ви хочете запустити і наскільки впевнено керуєте сервером.

Як працює VPS?

На фізичній машині працює програма під назвою гіпервізор. Вона ділить процесор, пам’ять і диск між кількома віртуальними машинами. Кожна віртуальна машина поводиться як окремий комп’ютер зі своєю віртуальною мережевою картою та диском. Одна з них — ваш VPS, а ваш тариф визначає розмір цієї частини.

KVM — одна з технологій, що це забезпечують. Це повне рішення віртуалізації, вбудоване в ядро Linux, яке спирається на розширення віртуалізації в сучасних процесорах (Intel VT або AMD-V). У KVM кожен сервер працює на власному ядрі, тож на одній інфраструктурі можуть працювати і дистрибутиви Linux, і Windows. Подробиці є на офіційній сторінці KVM.

Що означають цифри в тарифі VPS?

• RAM — це робоча пам’ять програм, що працюють просто зараз. Коли її не вистачає, сервер сповільнюється або програми зупиняються.
• vCore — це віртуальне ядро процесора. Чим більше ядер, тим більше завдань може виконуватися одночасно.
• Диск — це постійне сховище для системи, ваших застосунків і даних.

Спільний хостинг, VPS і фізичний сервер: порівняння

Що обмежено на спільному хостингу?

На спільному хостингу багато сайтів користуються процесором і пам’яттю однієї машини. Завантажений сусід може сповільнити й ваш сайт. Ви не можете встановити потрібне програмне забезпечення, а версію PHP та її налаштування можете змінювати лише в межах, які дозволяє панель. Ці обмеження — ціна за те, що роботу бере на себе постачальник. Для більшості простих сайтів це зручний і достатній варіант.

Кому потрібен VPS?

• Тим, хто хоче запускати програми, яких немає в панелі хостингу: Docker, застосунок на Node.js чи Python, базу даних, інструмент автоматизації.
• Тим, хто налаштовує сервер голосового чату або власний VPN.
• Власникам WordPress-сайтів із багатьма плагінами та інтернет-магазинів, які хочуть самі керувати ресурсами.
• Усім, хто розміщує кілька сайтів в одному місці за власними правилами.

Якщо у вас один сайт-візитка, вам не потрібне особливе програмне забезпечення і не хочеться займатися сервером, простіше обрати спільний хостинг. Якщо ви натрапили на те, чого там зробити не можна, наприклад установити власне програмне забезпечення, відкрити порт чи змінити системні налаштування, саме час переходити на VPS.

На VPS відповідальність ваша

Доступ root дає владу, а разом із нею й відповідальність. Як сказано в умовах користування Seturack, оновлення операційної системи та застосунків, налаштування безпеки і все встановлене вами програмне забезпечення — на вашому боці. Погано налаштований сервер лишається відкритим для атак. Регулярні справи такі:

• Установлювати оновлення операційної системи та застосунків.
• Дбати про справність брандмауера й налаштувань SSH.
• Перевіряти, чи виконуються резервні копії, і зберігати додаткову копію всього важливого.
• Стежити, чи не заповнюються диск і пам’ять.

Сервер, який приходить зі встановленим застосунком, позбавляє вас початкового налаштування. Подальше обслуговування все одно ваше.

Що буде після замовлення?

Після оплати ваш сервер готується автоматично. У клієнтській панелі ви бачите його IP-адресу, ім’я користувача і пароль. Якщо ви вибрали чисту операційну систему, підключіться через SSH. Якщо вибрали готовий застосунок, він установлюється сам під час першого запуску сервера. Зазвичай це займає кілька хвилин, наприклад близько 2,5 для Docker і 3,5-4 для WordPress. Адреса й пароль з’являються на тій самій сторінці панелі, а доступ root теж ваш. Сервер можна перезапустити з панелі, а якщо через проблему зі з’єднанням ви втратили доступ, консоль VNC можна відкрити просто в браузері.

Доменне ім’я — окрема справа. Сервер постачається з IP-адресою, а домен ви купуєте деінде й спрямовуєте на IP-адресу сервера в панелі DNS. Кроки описано в статті про підключення власного домену.

З чого почати

1. Запишіть, що ви запускатимете: сайт WordPress, сервер голосового чату, застосунок Docker.
2. Знайдіть мінімальні ресурси в офіційній документації цього програмного забезпечення й почніть із розміру на один щабель вище.
3. Починайте з малого. Якщо не вистачить, ви збільшите сервер. Купувати найбільший розмір у перший день не обов’язково.
4. Дізнайтеся, як працює зміна розміру, ще до того, як вона знадобиться: збільшення чи зменшення сервера.
5. Подумайте про резервні копії із самого початку. У Seturack сервер копіюється щоночі, а останні 7 днів зберігаються. Для всього важливого все одно тримайте власну копію.

Seturack продає лише віртуальні сервери KVM, а не спільний хостинг. RAM, процесор і диск ви обираєте окремо. Найменший розмір має 1 ГБ RAM, 1 vCore і 25 ГБ диска. Він коштує близько $2.60 на місяць з ПДВ. Щоденні резервні копії та необмежений трафік входять у ціну. Розрахувати свою ціну можна на сторінці цін.